понеділок, 2 грудня 2019 р.

Педагогічна практика


На базі нашого навчального закладу в межах підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання при КЗ "ЗОІППО ЗОР" відбулася педагогічна практика на тему "Структурні елементи уроку виробничого навчання та їх типові недоліки", яку провела майстер виробничого навчання Балика Ганна Яківна. 


вівторок, 22 жовтня 2019 р.

Відкритий урок

21 жовтня 2019 р. викладач спецдисциплін кулінарного циклу Прокопенко Ю.В. провела відкритий урок з предмета "Технологія приготування іжї" на тему "Характеристика допоміжних та комбінованих способів теплової кулінарної обробки продуктів".


середа, 16 жовтня 2019 р.

Конкурсна робота "Книга, яка мене здивувала..."


Автор: Щербак Богдана
Фендом: Іван Франко «Сойчине крило»
Назва:  «Прощення не змінює минуле, але воно прояснює майбутнє» (монолог головної героїні ­)
Жанр: есе
Розмір: міні

Недосказаність. Все починається з неї.
Слова, емоції, підозри, сумніви стримуються,
залишаються всередині, гниють. Так може тривати кілька років, потім вибух – і нічого, окрім порожнечі (Ельчин Сафарлі)

…не дивіться на мене так, нібито Ви побачили примару…
Так я жива і я стою перед Вами…
Нічого не говоріть.
Мовчіть!
Мені так багато ще Вам треба всього сказати. Сказати те, чого навіть у листі не змогла передати…
До речі, а Ви отримали мого листа? Ви його читали?
…розумію, що  тепер Ви про мене поганої думки. Мабуть, Ви мене засуджуєте… мабуть, Ви і бачити мене б ніколи не захотіли… це Ваше право! Так, це Ваше право!
Але навіть засудженому до страти злодію дають сказати останнє слово! Можна і я  скажу?
Правду говорять, що людина інколи біжить від самої себе. Так і я бігла не озираючись. Від Вас? Від обставин? Ні! Від себе самої.
А так Вас сильно кохала, що мені здавалося ніби це сон. І ось-ось я прокинусь і Вас не буде поряд. А мені так хотілося залишитися з Вами. Я божеволіла від цього кохання, від ревнощів… тямите ту сойку, яку я вбила через ревнощі до Вас?   Я готова була на все… але я зрозуміла, що щастя ніколи довго не триває. Щастя все – день, година, одна хвилина…
І з моменту останньої нашої зустрічі, я жила пам’яттю про ці хвилини щастя. Якщо б не це, то я, мабуть, не змогла стерпіти всіх отих знущань, поневірянь, скитань… але пам'ять про Вас, про нашу любов давала мені сили піднятися, відродитися і жити далі… шукати  шлях повернення, шлях повернення у щасливі миті… у ваші обійми…
Я не прошу Вашого прощення… це моє минуле, від якого я ніколи не втечу, якби я цього не хотіла.
Я все сказала.
Тепер Ваше право прийняти мене такою, якою я стала і покохати знов чи вирвати, видерти з пам’яті ту сторінку життя, на якій була написана історія нашого кохання….